Лекція 11. Дозвільна система служби
експортного контролю.
1. Верифікація товарів, що ввозяться в Україну.
Верифікація
товарів, що ввозяться в Україну, є невід'ємною частиною митного контролю та включає в
себе комплекс заходів, спрямованих на підтвердження достовірності, повноти та
відповідності інформації про товари, зазначеної в митній декларації та
супровідних документах, фактичним даним. Цей процес є критично важливим для
забезпечення національної безпеки, наповнення бюджету, захисту прав споживачів
та дотримання міжнародних зобов'язань.
Сутність
верифікації: Верифікація – це процес перевірки
відповідності декларованих відомостей про товари (найменування, кількість,
вага, код УКТЗЕД, митна вартість, країна походження, умови поставки тощо)
фактичним даним та вимогам законодавства.
Основні аспекти
та етапи верифікації товарів при імпорті:
1.
Документальна верифікація (перевірка
документів):
o Повнота та достовірність документів: Перевіряється наявність усіх
необхідних документів (інвойс, пакувальний лист, транспортні документи,
договір, платіжні документи, дозволи, сертифікати, ліцензії тощо).
o Відповідність даних: Звіряються відомості, зазначені у
митній декларації, з інформацією у супровідних комерційних та транспортних
документах.
o Перевірка кодів УКТЗЕД: Контроль правильності визначення
10-значного коду товару згідно з Українською класифікацією товарів
зовнішньоекономічної діяльності. Це має прямий вплив на розмір митних платежів
та застосування нетарифних заходів.
o Перевірка країни походження: Підтвердження країни, де товар був
вироблений або зазнав достатньої переробки. Це важливо для застосування
пільгових ставок мита або повних ставок.
o Перевірка митної вартості: Контроль обґрунтованості заявленої
митної вартості товару. Це один з найбільш ризикових напрямків, оскільки
заниження митної вартості є поширеним способом ухилення від сплати митних
платежів.
o Перевірка валютного контролю: Контроль за дотриманням термінів
розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
2.
Фізична верифікація (огляд та інші форми
контролю):
o
Митний огляд (огляд товарів та транспортних засобів): Здійснюється вибірково або у
випадках, визначених системою управління ризиками. Мета – перевірити
відповідність товару заявленим відомостям (наявність, кількість, опис, якість,
маркування тощо). Може бути повний або частковий.
o
Використання технічних засобів контролю: Застосування інспекційно-оглядових комплексів (сканерів),
ваг, дозиметрів, іншого спеціального обладнання.
o
Відбір проб та зразків: У разі сумнівів щодо природи товару, його складу, властивостей, можуть
бути відібрані проби для лабораторного дослідження (експертизи). Результати
експертизи є підставою для прийняття рішення щодо класифікації товару або його
відповідності стандартам.
3.
Верифікація з використанням системи
управління ризиками (СУР):
o
Сучасна
митна служба України активно використовує СУР для автоматизованого аналізу
ризиків.
o
Система
аналізує великий обсяг інформації (дані декларації, історію
імпортера/експортера, інформацію з інших баз даних) та присвоює операції певний
рівень ризику.
o
Залежно від
рівня ризику визначається форма та обсяг митного контролю (наприклад,
"зелений коридор" – мінімальний контроль, "червоний
коридор" – поглиблений огляд та документальна перевірка).
o
СУР дозволяє
сконцентрувати ресурси митниці на найбільш ризикових операціях, прискорюючи
оформлення для сумлінних суб'єктів ЗЕД.
Значення
верифікації:
- Забезпечення
фіскальних інтересів держави: Правильність нарахування та сплати митних
платежів.
- Захист
національної безпеки: Запобігання незаконному переміщенню заборонених
або обмежених товарів.
- Дотримання
міжнародних зобов'язань: Застосування санкцій, контроль за товарами
подвійного призначення.
- Захист
внутрішнього ринку: Контроль за якістю, безпекою товарів, боротьба з
контрафактною продукцією.
- Статистичний
облік:
Забезпечення достовірності даних для зовнішньоторговельної статистики.
Верифікація є безперервним процесом, що відбувається
на всіх етапах митного контролю – від моменту подання декларації до завершення
митного оформлення та навіть після нього (післямитний контроль).
2. Дозвільна система органів державної влади, що здійснюють
санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, екологічний та інші
види контролю.
Окрім митного контролю, товари, що переміщуються через
державний кордон України, підлягають різним видам державного контролю, що
здійснюється іншими уповноваженими органами державної влади. Це формує так
звану дозвільну систему, оскільки для ввезення/вивезення певних товарів
необхідно отримати відповідні дозволи, висновки, сертифікати від цих органів.
Основні види
державного контролю та їх дозвільна система:
1. Санітарно-епідеміологічний контроль:
o Мета: Захист здоров'я населення від
небезпечних продуктів, речовин, інфекційних захворювань.
o Об'єкт: Харчові продукти, харчові добавки,
дієтичні добавки, косметичні засоби, засоби гігієни, побутова хімія, матеріали
та предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами, дитячі іграшки,
продукція, що може впливати на здоров'я.
o Орган контролю: Державна служба України з питань
безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
o Дозвільна система: Може вимагатися отримання
експлуатаційного дозволу, результатів державної санітарно-епідеміологічної
експертизи, декларації про відповідність. У більшості випадків зараз
застосовується презумпція відповідності за декларативним принципом, але
можливий вибірковий контроль.
2. Ветеринарно-санітарний контроль:
o Мета: Захист території України від
занесення збудників особливо небезпечних хвороб тварин, забезпечення
безпечності продукції тваринного походження.
o Об'єкт: Живі тварини, продукція тваринного
походження (м'ясо, молоко, яйця, мед, риба), корми, ветеринарні препарати,
репродуктивний матеріал, сировина тваринного походження.
o Орган контролю: Держпродспоживслужба (у складі є
ветеринарна служба).
o Дозвільна система: Обов'язкова наявність міжнародного
ветеринарного сертифіката країни-експортера, дозвіл на ввезення (імпортний
дозвіл), проведення ветеринарного контролю в пунктах пропуску та, при
необхідності, відбір проб для лабораторних досліджень.
3. Фітосанітарний контроль:
o Мета: Захист території України від
занесення карантинних організмів рослин, забезпечення фітосанітарної безпеки.
o Об'єкт: Рослини та продукція рослинного
походження (зерно, фрукти, овочі, лісоматеріали, квіти), ґрунт, насіння, засоби
захисту рослин.
o Орган контролю: Держпродспоживслужба (у складі є
фітосанітарна служба).
o Дозвільна система: Обов'язкова наявність
фітосанітарного сертифіката країни-експортера, проведення фітосанітарного
контролю в пунктах пропуску, при необхідності – відбір проб для експертизи.
4. Екологічний контроль:
o Мета: Запобігання забрудненню
навколишнього природного середовища небезпечними відходами, речовинами,
збереження біологічного різноманіття.
o Об'єкт: Небезпечні відходи, озоноруйнівні
речовини, рідкісні та зникаючі види флори та фауни (за Конвенцією СІТЕС),
хімічні речовини, що підпадають під міжнародні конвенції.
o Орган контролю: Державна екологічна інспекція
України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
o Дозвільна система: Дозволи на транскордонне
перевезення небезпечних відходів, ліцензії на імпорт/експорт озоноруйнівних
речовин, дозволи СІТЕС на переміщення рідкісних видів.
5. Радіологічний контроль:
o Мета: Забезпечення радіаційної безпеки
населення та навколишнього середовища.
o Об'єкт: Товари, що можуть містити
радіоактивні речовини або випромінювати радіацію (наприклад, металобрухт,
будівельні матеріали, деяка техніка).
o Орган контролю: Державна інспекція ядерного
регулювання України, Держпродспоживслужба.
o Дозвільна система: Радіологічний контроль у пунктах
пропуску, можлива вимога експертного висновку.
6. Інші види контролю:
o Державний експортний контроль: Для товарів подвійного призначення,
військових товарів (див. далі).
o Контроль за інтелектуальною
власністю: Митний
реєстр об'єктів права інтелектуальної власності.
o Контроль за лікарськими засобами: Державний експертний центр МОЗ
України.
o Стандартизація та сертифікація: Хоча більшість товарів зараз не
підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, для деяких видів продукції
(наприклад, дитячі товари, засоби індивідуального захисту) діють технічні
регламенти, що вимагають обов'язкової оцінки відповідності.
Принцип
"Єдиного вікна": В Україні запроваджується та активно розвивається система "Єдиного
вікна" для спрощення взаємодії між суб'єктами ЗЕД та контролюючими
органами. Це дозволяє подавати всі необхідні документи в електронному вигляді
через єдиний портал, а митниця обмінюється інформацією з іншими службами в
автоматичному режимі. Це зменшує час та витрати на оформлення.
3. Особливості попереднього документального контролю в пунктах пропуску
через державний кордон України.
Попередній
документальний контроль (ПДК) є важливою складовою митного контролю та
здійснюється митними органами у пунктах пропуску через державний кордон
України. Його основна мета – оперативна перевірка наявності та чинності
документів, що необхідні для переміщення товарів, а також визначення
необхідності та виду подальшого державного контролю
(санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фітосанітарного, екологічного
тощо).
Сутність
попереднього документального контролю: Це первинна перевірка документів, що супроводжують товар та транспортний
засіб, на предмет їх відповідності встановленим вимогам законодавства України
та міжнародним угодам. ПДК не передбачає детального огляду товару, якщо немає
явних ознак порушень або ризиків.
Основні
особливості та етапи ПДК:
1. Місце та час проведення:
o
ПДК
здійснюється посадовими особами митних органів безпосередньо в пунктах пропуску
через державний кордон України.
o
Контроль
проводиться до початку митного оформлення та пропуску товару через кордон.
o
Забезпечується
цілодобово.
2. Об'єкт контролю:
o Товари та транспортні засоби
комерційного призначення: Всі товари, що переміщуються через кордон.
o Супровідні документи: Інвойси, пакувальні листи,
коносаменти/CMR/авіанакладні, дозволи, сертифікати, ліцензії, декларації, які
свідчать про законність переміщення та відповідність вимогам інших контролюючих
служб.
3. Завдання ПДК:
o Перевірка наявності та дійсності
документів:
Встановлення, чи є всі необхідні документи для даного виду товару та операції,
чи відповідають вони встановленим формам та чинному законодавству.
o Виявлення явних ознак порушень: Наприклад, відсутність дозволу,
якщо він є обов'язковим, невідповідність номерів, термінів дії документів.
o Визначення виду (форми) державного
контролю: На основі
аналізу документів, митний орган приймає рішення, чи підлягає товар додатковому
санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, екологічному чи іншому контролю, і
якщо так, то повідомляє відповідну службу.
o Взаємодія з іншими органами
контролю: Передача
інформації та, у разі потреби, фізичне направлення транспортного засобу до
відповідних контролюючих служб у пункті пропуску.
o Запобігання переміщенню заборонених
товарів: Виявлення
товарів, заборонених до ввезення/вивезення, на підставі аналізу документів.
4. Використання системи "Єдиного
вікна":
o В Україні ПДК значно спрощений
завдяки функціонуванню системи "Єдиного вікна" на митниці.
o Суб'єкт ЗЕД (або його представник)
подає всі необхідні електронні документи до митниці.
o Система "Єдиного вікна"
автоматично надсилає ці документи до відповідних контролюючих органів
(Держпродспоживслужба, екологічна інспекція тощо) для проведення їхнього
документального контролю.
o Контролюючі органи вносять свої
відмітки (дозволено/заборонено/потребує додаткового контролю) до системи.
o Митниця, бачачи ці відмітки, приймає
рішення про пропуск товару або направлення його на подальший, більш глибокий
вид контролю.
5. Прийняття рішення за результатами
ПДК:
o "Дозволено до ввезення/вивезення": Якщо документи в порядку, і товар
не підлягає іншим видам контролю або вже отримано позитивну відмітку від інших
служб, митниця надає дозвіл на переміщення.
o "Направлено на інші види
контролю": Якщо товар
підлягає, наприклад, ветеринарному контролю, транспортний засіб направляється
до фахівця ветеринарної служби у пункті пропуску.
o "Відмовлено у пропуску": Якщо виявлено суттєві порушення
(відсутність обов'язкових дозволів, фальсифікація документів, заборона на
ввезення тощо).
Значення
попереднього документального контролю:
·
Прискорення товарообігу: Завдяки первинній фільтрації та електронному обміну
даними, значно зменшується час перебування товарів у пунктах пропуску.
·
Оптимізація ресурсів: Митні органи та інші служби концентрують свою увагу на ризикових
операціях, а не перевіряють кожен вантаж.
·
Підвищення ефективності контролю: Забезпечується комплексний підхід до контролю, що
дозволяє виявляти ширший спектр порушень.
·
Зниження корупційних ризиків: Автоматизація та використання "Єдиного
вікна" зменшує прямий контакт та суб'єктивність у прийнятті рішень.
ПДК є першим бар'єром на шляху переміщення товарів
через кордон, який дозволяє швидко відсіяти очевидні порушення та спрямувати
"проблемні" вантажі на поглиблені перевірки.

Немає коментарів:
Дописати коментар