Тема лекції 8. Концептуальні основи функціонування митно-тарифної системи України

 

Лекція 8. Концептуальні основи функціонування митно-тарифної системи України

1. Сутність митно-тарифних відносин: об'єкт, види. Митно-тарифна політика як складова зовнішньоекономічної політики держави.

Митні відносини — це врегульовані нормами митного права суспільні відносини, що виникають у процесі та з приводу переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України. Коли ці відносини стосуються нарахування та сплати митних платежів, ми говоримо про митно-тарифні відносини.

Сутність митно-тарифних відносин: полягає у взаємодії між державою (в особі митних органів) та суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (експортерами, імпортерами) з приводу встановлення, нарахування та сплати митних платежів, а також застосування інших тарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.

Об'єкт митно-тарифних відносин:

• Безпосередньо товари та транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.
• Митні платежі (мито, ПДВ, акцизний податок), що підлягають сплаті при такому переміщенні.

Види митно-тарифних відносин (залежно від функції):

1.  Фіскальні: Пов'язані зі стягненням митних платежів як джерела наповнення державного бюджету. Це основна і найдавніша функція мита.

2.  Регулюючі (захисні): Пов'язані із застосуванням митних тарифів для впливу на обсяги та структуру зовнішньої торгівлі, захисту вітчизняного виробника від іноземної конкуренції.

3.  Контрольні: Виникають у процесі перевірки правильності нарахування та сплати митних платежів, достовірності наданої інформації про товар.

4.  Правоохоронні: Стосуються застосування заходів відповідальності за порушення митно-тарифного законодавства (наприклад, заниження митної вартості, неправильна класифікація товару).

Митна-тарифна політика як складова зовнішньоекономічної політики держави:

Митна-тарифна політика — це сукупність заходів, які здійснює держава у сфері тарифного регулювання зовнішньої торгівлі з метою досягнення своїх економічних, соціальних, політичних та безпекових цілей. Вона є невід'ємною та однією з найважливіших складових зовнішньоекономічної політики держави.

Місце митно-тарифної політики в зовнішньоекономічній політиці:

·  Інструмент реалізації: Митно-тарифна політика є одним з головних інструментів реалізації загальних цілей зовнішньоекономічної політики (наприклад, підтримка експорту, обмеження імпорту певних товарів, залучення інвестицій).

·  Фіскальна функція: Забезпечує надходження значних коштів до державного бюджету, що є важливою складовою фінансової стабільності держави.

·  Захисна функція (протекціонізм): Захищає національний ринок та вітчизняних виробників від надмірної або недобросовісної іноземної конкуренції шляхом підвищення вартості імпортних товарів.

·  Регулююча функція: Впливає на структуру та обсяги імпорту та експорту, стимулюючи або обмежуючи торгівлю певними видами товарів.

·  Вплив на конкурентоспроможність: Змінюючи ставки мита, держава може впливати на цінову конкурентоспроможність як імпортних, так і вітчизняних товарів на внутрішньому ринку.

·  Інтеграційна функція: Формування митно-тарифної політики відбувається з урахуванням міжнародних зобов'язань (СОТ, Угода про асоціацію з ЄС), що сприяє інтеграції країни у світову економіку.

В Україні митно-тарифна політика формується з урахуванням курсу на європейську інтеграцію, що передбачає поступове зниження або скасування митних бар'єрів у торгівлі з країнами ЄС.

2. Митний тариф – основа економічного регулювання експортно-імпортних операцій.

Митний тариф — це систематизований перелік ставок мита, що стягуються з товарів, які переміщуються через митний кордон країни. Він є основним економічним інструментом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Чому митний тариф є основою економічного регулювання?

1.     Прямий вплив на ціну:

o     Імпортне мито: Безпосередньо збільшує ціну імпортного товару на внутрішньому ринку. Це робить імпорт менш конкурентоспроможним порівняно з вітчизняними аналогами, або ж перекладається на кінцевого споживача.

o     Експортне мито: Збільшує ціну експортного товару на світовому ринку, що може знизити попит на нього або зменшити прибуток експортера. Використовується рідше, переважно для сировинних товарів.

2.     Захист національного виробника (Протекціонізм):

o    Підвищення імпортних мит на товари, які виробляються всередині країни, робить імпорт дорожчим, даючи перевагу вітчизняним виробникам. Це допомагає захистити молоді галузі промисловості, зберегти робочі місця та розвивати внутрішній ринок.

3.     Фіскальна функція (Наповнення бюджету):

o    Митні платежі (мито, ПДВ, акциз, що сплачуються при імпорті) є одним з найважливіших джерел надходжень до державного бюджету. Ці кошти використовуються для фінансування державних програм, соціальних виплат, оборони тощо.

4.     Регулювання структури імпорту та експорту:

o    Шляхом диференціації митних ставок держава може стимулювати імпорт певних товарів (наприклад, сировини, високотехнологічного обладнання – зазвичай низькі або нульові мита) та обмежувати імпорт інших (наприклад, предмети розкоші, товари, що конкурують з вітчизняними – високі мита).

o    Експортне мито може бути використане для обмеження вивезення дефіцитної сировини або для стимулювання її переробки всередині країни.

5.     Інструмент торговельної політики:

o    Митний тариф є інструментом у міжнародних торговельних переговорах. Країни можуть домовлятися про взаємне зниження митних ставок, що сприяє розвитку міжнародної торгівлі.

o    Введення або скасування мит може бути відповіддю на торговельні практики інших країн (наприклад, антидемпінгові або компенсаційні мита).

6.     Вплив на інвестиції:

o    Низькі ввізні мита на комплектуючі та обладнання можуть стимулювати іноземні інвестиції у виробництво на території країни.

Механізм дії:

Дія митного тарифу ґрунтується на економічних законах попиту та пропозиції. Підвищення мита на імпортний товар зменшує його привабливість для покупця, переорієнтовуючи попит на внутрішнього виробника. Водночас, це збільшує доходи держави від імпорту, що все ж таки відбувся. Зниження мита, навпаки, стимулює імпорт, збільшуючи пропозицію на ринку та сприяючи конкуренції.

Таким чином, митний тариф є гнучким інструментом, що дозволяє державі досягати різноманітних економічних цілей, балансуючи між фіскальними потребами та необхідністю регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

3. Сутність, класифікація та функції митного тарифу України.

Сутність Митного тарифу України:

Митний тариф України – це закон України, що є систематизованим переліком ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Він будується на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) та є невід'ємною частиною митного законодавства України.

·  Основа: Коди товарів у Митному тарифі України відповідають 10-значній Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка гармонізована з Гармонізованою системою на міжнародному рівні. Кожен товар має свій унікальний код, з яким пов'язана конкретна ставка мита.

·  Диференціація ставок: Ставки мита диференційовані залежно від країни походження товару (країни-члени СОТ, країни з якими укладено угоди про ЗВТ), виду товару та обраного митного режиму.

·  Нормативний акт: Митний тариф України затверджується законом України, що підкреслює його важливість та стабільність.

Класифікація митного тарифу України (за видами ставок):

Митний тариф України передбачає застосування різних видів ставок ввізного мита:

1.       Адвалорні ставки: Встановлюються у відсотках до митної вартості товарів (наприклад, 10% від митної вартості). Це найбільш поширений вид ставок.

2.       Специфічні ставки: Встановлюються у грошовому виразі за одиницю товару (наприклад, 0,5 євро за 1 кг, 10 євро за 1 шт.). Застосовуються для певних видів товарів, де кількість є більш значущою, ніж вартість.

3.       Комбіновані ставки: Поєднують адвалорну та специфічну ставки (наприклад, 10% від митної вартості, але не менше 0,5 євро за 1 кг). Забезпечують більшу гнучкість у регулюванні.

Залежно від режиму торгівлі та країни походження, ставки мита в Україні поділяються на:

1.  Пільгові ставки (преференційні): Застосовуються до товарів, що походять з країн або економічних блоків, з якими Україна уклала угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) або преференційні торговельні угоди. Наприклад, для товарів з країн ЄС, що відповідають правилам походження, діють нульові або значно знижені ставки в рамках Угоди про асоціацію.

2.  Повні (звичайні) ставки: Застосовуються до товарів, що походять з країн або економічних блоків, з якими Україна не уклала угоди про ЗВТ або які не є членами СОТ. Як правило, вони вищі за пільгові.

3.  Режим найбільшого сприяння (РНС): Застосовуються до товарів, що походять з країн-членів СОТ. Ці ставки є базовими і, як правило, відповідають пільговим ставкам, якщо не встановлено інших преференцій.

Функції Митного тарифу України:

Митний тариф виконує кілька ключових функцій, що є відображенням цілей державної митно-тарифної політики:

1.     Фіскальна функція:

o    Сутність: Забезпечення надходжень до Державного бюджету України. Митні платежі (мито, ПДВ, акциз, що стягуються митницею) є значною частиною бюджетних доходів, які використовуються для фінансування державних потреб.

o    Реалізація: Встановлення ставок мита, їх стягнення при імпорті товарів.

2.     Протекціоністська (захисна) функція:

o    Сутність: Захист вітчизняних виробників від конкуренції з боку більш дешевих або якісних імпортних товарів. Високі ставки мита роблять імпорт дорожчим, що підвищує конкурентоспроможність українських товарів на внутрішньому ринку.

o    Реалізація: Диференціація ставок мита залежно від рівня конкуренції вітчизняної продукції, введення антидемпінгових, компенсаційних, спеціальних мит.

3.     Регулююча функція:

o    Сутність: Вплив на структуру та обсяги зовнішньоекономічної діяльності. За допомогою мита держава може стимулювати або обмежувати імпорт/експорт певних видів товарів.

o    Реалізація: Зниження мит на сировину та комплектуючі (для стимулювання виробництва всередині країни), підвищення мит на готову продукцію.

4.     Стимулююча функція:

o    Сутність: Сприяння розвитку певних галузей економіки або залученню інвестицій шляхом надання тарифних преференцій.

o    Реалізація: Нульові або знижені ставки мита на інвестиційні товари, обладнання, що не виробляється в Україні, або в рамках угод про ЗВТ.

5.     Балансуюча функція:

o    Сутність: Забезпечення стабільності платіжного балансу країни. Шляхом регулювання імпорту, митний тариф може допомагати зменшити дефіцит торговельного балансу.

o    Реалізація: Оперативне реагування на значні дисбаланси у зовнішній торгівлі.

6.     Статистична функція:

o    Сутність: Формування інформаційної бази для аналізу зовнішньоекономічної діяльності. Дані про імпорт, експорт та сплачені митні платежі використовуються для макроекономічного аналізу, прогнозування та прийняття управлінських рішень.

o    Реалізація: Деталізована класифікація товарів за УКТЗЕД.

Таким чином, Митний тариф України є багатофункціональним інструментом, що дозволяє державі ефективно керувати зовнішньоекономічною діяльністю, захищати національні інтереси та інтегруватися у світову економіку.

 

4. Рівень митно-тарифного захисту в Україні.

Рівень митно-тарифного захисту в Україні відображає ступінь використання ввізного мита для захисту внутрішнього ринку та національних виробників від конкуренції з боку імпортних товарів. Цей рівень є динамічним і змінюється під впливом внутрішніх економічних потреб, міжнародних зобов'язань та глобальних торговельних тенденцій.

Основні фактори, що впливають на рівень митно-тарифного захисту в Україні:

1.     Членство у Світовій організації торгівлі (СОТ):

o    Зобов'язання СОТ: Україна, як член СОТ, взяла на себе зобов'язання щодо лібералізації торговельного режиму, що включає обмеження розміру митних ставок (т.зв. "зв'язані ставки") та поступове їх зниження. Це обмежує можливості для необґрунтованого підвищення мит для захисту окремих галузей.

o    Принцип РНС: Застосування режиму найбільшого сприяння до товарів з інших країн-членів СОТ.

2.     Угода про асоціацію з Європейським Союзом та зона вільної торгівлі (ПВЗВТ):

o    Лібералізація торгівлі: ПВЗВТ передбачає поступове скасування або значне зниження ввізних мит на переважну більшість товарів, що походять з ЄС, та навпаки. Це значно знижує тарифний захист для європейських товарів на українському ринку, одночасно відкриваючи українським виробникам доступ до ринку ЄС.

o    Асиметрична лібералізація: На початку імплементації Угоди Україна мала довші перехідні періоди для скасування мит на деякі чутливі товари, що давало певний час для адаптації національним виробникам.

o    Нетарифні бар'єри: Фокус зміщується з тарифного захисту на нетарифні заходи (гармонізація стандартів, технічних регламентів, санітарних та фітосанітарних норм), які, хоча й не є прямо тарифним захистом, все ж таки можуть створювати бар'єри для входу товарів, що не відповідають цим нормам.

3.     Економічна ситуація в Україні:

o    Воєнний стан: Після повномасштабного вторгнення Росії, Україна тимчасово скасовувала або значно знижувала мита та ПДВ на певні групи товарів (наприклад, критичний імпорт, гуманітарні вантажі, паливо) для підтримки економіки та забезпечення життєдіяльності.

o    Фіскальні потреби: Незважаючи на лібералізацію, митні платежі залишаються важливим джерелом наповнення бюджету, що обмежує можливості для повного скасування мит.

o    Підтримка національних галузей: Для окремих чутливих галузей (наприклад, автомобілебудування, легка промисловість, деякі види сільського господарства) можуть зберігатися вищі ставки мита або застосовуватися спеціальні захисні заходи (антидемпінгові, компенсаційні мита).

4.     Структура національного виробництва та імпорту:

o    На товари, які не виробляються в Україні або мають стратегічне значення (наприклад, деякі види обладнання, сировина), ставки мита, як правило, низькі або нульові для стимулювання їх імпорту.

o    На готову продукцію, що конкурує з вітчизняною, мита можуть бути вищими.

Загальна тенденція:

Загалом, рівень митно-тарифного захисту в Україні має тенденцію до поступового зниження та лібералізації, особливо у контексті європейської інтеграції. Це зумовлено як міжнародними зобов'язаннями, так і прагненням України інтегруватися у світову економіку та стимулювати конкуренцію на внутрішньому ринку.

Проте, держава зберігає за собою право застосовувати захисні заходи (антидемпінгові, компенсаційні, спеціальні мита) у випадках недобросовісної конкуренції або значного збитку для національної економіки, що є дозволеним інструментом згідно з правилами СОТ.

Таким чином, митно-тарифний захист в Україні є балансом між лібералізацією зовнішньої торгівлі та захистом національних економічних інтересів, постійно адаптуючись до змін у глобальному торговому середовищі.