Лекція 6. Особливості провадження
підприємництва в митній сфері
1. Підприємництво в митній сфері. Уповноважений економічний оператор.
Підприємництво в митній сфері – це діяльність суб'єктів господарювання, яка
спрямована на отримання прибутку шляхом надання послуг або здійснення інших операцій,
безпосередньо пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України та
їх митним оформленням. Ця сфера є високорегульованою та вимагає спеціальних
дозволів, знань та відповідальності.
Основні види підприємницької діяльності в митній сфері:
·
Діяльність митного брокера
(митне посередництво):
Найпоширеніший вид. Митний брокер (або його представник) виконує від імені та
за дорученням особи, що переміщує товари, всі митні формальності, пов'язані з
митним оформленням (складання декларацій, представництво інтересів у митних
органах, надання документів тощо). Це вимагає спеціального дозволу (ліцензії)
та кваліфікованих фахівців.
https://www.youtube.com/watch?v=DtLECs2G10A
· Діяльність власника складу тимчасового зберігання (СТЗ): Надання послуг зі зберігання товарів під митним контролем до їх митного оформлення або переміщення під інший митний режим. СТЗ є ліцензованим видом діяльності.
https://www.youtube.com/watch?v=X11ICh0MPjU
·
Діяльність власника
митного складу: Надання послуг зі зберігання
товарів під митним контролем без сплати митних платежів на тривалий термін.
Також потребує ліцензії.
·
Діяльність, пов'язана з
обробкою та переробкою товарів під митним контролем: Наприклад, підприємства, що здійснюють переробку товарів
на митній території України або за її межами з наступним поверненням.
·
Діяльність перевізників: Компанії, що здійснюють міжнародні перевезення
товарів та транспортних засобів під митним контролем. Хоча це не є виключно
"митним" видом діяльності, перевізники повинні дотримуватися митних
правил (наприклад, Конвенції МДП).
·
Консалтинг у сфері ЗЕД та
митних питань: Надання консультаційних послуг з
питань митного законодавства, зовнішньоекономічної діяльності, логістики.
·
Інші послуги: Спеціалізовані послуги, пов'язані з експертизою
товарів, сюрвеєм (огляд товарів), страхуванням міжнародних перевезень, тощо.
Авторизований економічний оператор (АЕО) (розділ 1 глава 2 МКУ):
АЕО – це
концепція, яка набула розвитку в рамках Рамкових стандартів безпеки та сприяння
світовій торгівлі Всесвітньої митної організації (WCO SAFE Framework of
Standards) та є наріжним каменем сучасної митної адміністрації у Європейському
Союзі. Україна, в рамках євроінтеграційних процесів, також впровадила інститут
УЕО.
Суть АЕО: Це статус довіри, який митні органи
надають підприємствам, що відповідають певним критеріям надійності, безпеки та
платоспроможності. Статус УЕО дозволяє компаніям користуватися значними
спрощеннями митних процедур.
Переваги статусу АЕО для підприємства:
1.
Спрощення митних процедур:
o
Зменшення
кількості фізичних перевірок та документального контролю (митниця довіряє УЕО).
o
Пріоритетне
проходження митних процедур.
o
Можливість
подання спрощених декларацій.
o
Можливість
митного оформлення товарів безпосередньо на своїх потужностях (на території підприємства),
а не на митних постах.
o
Спрощений
доступ до митних режимів (наприклад, транзит без гарантій).
2. Зменшення витрат та часу: Економія на логістиці, зберіганні, простої
транспорту.
3. Підвищення конкурентоспроможності: Швидкість та ефективність поставок робить бізнес
більш привабливим для міжнародних партнерів.
4. Підвищення репутації: Статус УЕО свідчить про високий рівень надійності та прозорості компанії.
5. Взаємне визнання: Можливість
взаємного визнання статусу АЕО з іншими країнами (наприклад, з країнами ЄС), що
дозволяє користуватися аналогічними спрощеннями і за кордоном.
Критерії отримання статусу АЕО (відповідно до Митного кодексу України та
практик ЄС):
·
Дотримання митного та податкового законодавства: Відсутність серйозних або
повторюваних порушень митних та податкових норм.
·
Належна система ведення комерційної та транспортної документації: Ефективна система обліку, що
дозволяє митним органам здійснювати контроль.
·
Фінансова стійкість: Достатня фінансова спроможність для виконання зобов'язань.
·
Забезпечення практичних стандартів безпеки та надійності: Захист приміщень, вантажів,
інформаційних систем, навчання персоналу.
·
Професійна компетентність: Наявність кваліфікованих фахівців з митних питань.
Види авторизації АЕО в Україні:
·
АЕО-С (спрощення митних процедур): Зосереджений на спрощеннях, пов'язаних з митним
контролем та оформленням.
·
АЕО-Б (безпека та надійність): Зосереджений на заходах безпеки у всьому ланцюгу
постачання.
Впровадження та розвиток інституту АЕО є важливим кроком України до інтеграції в єдиний митний простір ЄС та створення більш сприятливого середовища для міжнародної торгівлі.
2. Правові режими для товарів, що їх імпортують із держав-членів СОТ
відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та норм Угоди
про асоціацію України та ЄС.
Правові режими для товарів, що імпортуються з держав-членів СОТ:
Україна є членом Світової
організації торгівлі (СОТ) з 2008 року, що зобов'язує її дотримуватися певних
принципів та правил у міжнародній торгівлі. Закон України «Про зовнішньоекономічну
діяльність» (ЗУ "Про ЗЕД") є одним з ключових актів, що імплементує
ці принципи в національне законодавство.
Основні принципи СОТ та їх відображення в ЗУ "Про ЗЕД":
1. Режим найбільшого сприяння (РНС): Згідно з цим принципом, будь-яка
перевага, пільга, привілей або імунітет, надані будь-якою договірною стороною
будь-якому товару, що походить з будь-якої іншої країни або призначається для
будь-якої іншої країни, повинні негайно і безумовно поширюватися на аналогічний
товар, що походить з території всіх інших договірних сторін або призначається
для території всіх інших договірних сторін.
Для України: Це означає, що до товарів, що імпортуються з
країн-членів СОТ, застосовуються ставки ввізного мита згідно з Митним тарифом
України, що є переважними або "пільговими" (повна ставка або
знижена).
2. Національний режим: Згідно з цим принципом, імпортовані
товари, після того як вони пройшли митне очищення, повинні користуватися на
внутрішньому ринку не менш сприятливим режимом, ніж аналогічні товари
національного виробництва (наприклад, щодо внутрішніх податків, правил продажу
тощо).
Для України: Це означає, що до імпортованих товарів після
розмитнення не повинні застосовуватися додаткові внутрішні податки або інші
дискримінаційні заходи порівняно з вітчизняними товарами.
3. Прозорість та передбачуваність: Всі торговельні правила та політики повинні бути
чіткими, зрозумілими та доступними для всіх учасників ринку.
Норми Угоди про асоціацію України та ЄС (у частині поглибленої та
всеохоплюючої зони вільної торгівлі - ПВЗВТ):
Угода про асоціацію між Україною та
ЄС, яка включає ПВЗВТ, встановлює ще більш глибокі правила та преференції для
торгівлі товарами.
1.
Скасування/зменшення ввізних мит:
o Для більшості товарів, що походять з
ЄС (відповідно до правил походження, визначених в Угоді), ввізне мито в Україну
дорівнює 0% або застосовуються значно знижені ставки. Це стосується як
промислових, так і багатьох сільськогосподарських товарів.
o Є певні перехідні періоди та тарифні
квоти для чутливих сільськогосподарських продуктів.
2. Нетарифні бар'єри: Угода передбачає широку
гармонізацію українських технічних регламентів, стандартів, санітарних та
фітосанітарних заходів з нормами ЄС. Це спрощує доступ європейських товарів на
український ринок (і навпаки) за рахунок взаємного визнання або відповідності
єдиним стандартам.
3. Спрощення митних процедур: Угода стимулює спрощення та
автоматизацію митних процедур, розвиток інституту УЕО, приєднання до єдиної
транзитної системи (NCTS), що полегшує товарообіг.
4. Правила походження товарів: Для отримання преференційного
тарифного режиму (0% мита) товари повинні відповідати суворим правилам
походження, визначеним в Угоді про асоціацію (наприклад, достатня переробка або
повне виробництво в країні-експортері).
Таким чином, для товарів з
країн-членів СОТ діє режим РНС (пільгові ставки мита), а для товарів з ЄС, що
відповідають правилам походження, діє режим вільної торгівлі (0% мита або
значне зниження).
3. Санкції за порушення правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності:
За порушення правил здійснення ЗЕД в
Україні передбачена юридична відповідальність, яка може бути фінансовою,
адміністративною або кримінальною, залежно від характеру та тяжкості порушення.
1. Фінансові санкції:
· Штрафи за несвоєчасний розрахунок у
сфері ЗЕД: За
порушення термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями (наприклад,
ненадходження валютної виручки, неповернення авансу за імпорт) застосовуються
пеня та/або штрафи, які визначаються законодавством (наприклад, Законом України
"Про валюту і валютні операції").
· Нарахування митних платежів та пені: У разі виявлення заниження митної
вартості, неправильної класифікації товару, недостовірного декларування тощо,
митні органи донараховують митні платежі (мито, ПДВ, акциз) та нараховують пеню
за несвоєчасну сплату.
2. Адміністративні санкції (за порушення митних правил):
Адміністративна відповідальність за
порушення митних правил (ПМП) регулюється Розділом XVIII Митного кодексу
України. Деякі з найпоширеніших порушень та санкцій:
· Стаття 470 МКУ (Недоставлення
товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до митного
органу призначення): Штраф у
розмірі від 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) .
· Стаття 471 МКУ (Порушення порядку
проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю): Штраф 100 НМДГ (приховання
предметів від контролю) або 500 НМДГ з конфіскацією (приховання предметів, що
підлягають декларуванню та оподаткуванню, або заборонені).
· Стаття 472 МКУ (Недекларування
товарів, транспортних засобів комерційного призначення): Штраф у розмірі 100% вартості
товарів з можливою конфіскацією.
· Стаття 483 МКУ (Переміщення або дії,
спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням
від митного контролю): Це одна з найтяжчих адміністративних санкцій. Штраф у розмірі від 50 до 200%
вартості товарів та транспортних засобів, що використовувалися для переміщення,
з конфіскацією цих товарів та транспортних засобів.
· Стаття 485 МКУ (Дії, спрямовані на
неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру): Штраф у розмірі від 50 до 150% від суми
несплачених митних платежів.
· Стаття 481 МКУ (Перевищення строку
тимчасового ввезення/вивезення): Штрафи, розмір яких залежить від терміну перевищення.
3. Кримінальні санкції:
За найбільш серйозні порушення
митних правил, що мають ознаки злочину, передбачена кримінальна
відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України (ККУ).
·
Стаття 201 ККУ (Контрабанда): Переміщення через митний кордон України поза митним
контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей,
отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або
боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї), частин вогнепальної
нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання
інформації.
o
Санкції: Позбавлення
волі на строк від 3 до 7 років з конфіскацією предметів контрабанди. За
повторність, за попередньою змовою групою осіб або службовою особою з
використанням службового становища – від 5 до 12 років позбавлення волі з
конфіскацією.
·
Стаття 201-1 ККУ (Контрабанда лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та
рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених та інших лісоматеріалів): Переміщення лісоматеріалів через
митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного
контролю.
o
Санкції: Штраф або
позбавлення волі, залежно від обсягу та обставин.
· Стаття 212 ККУ (Ухилення від сплати
податків, зборів (обов'язкових платежів)): Якщо порушення митних правил призводить до ухилення
від сплати митних платежів у значних, великих або особливо великих розмірах, це
може бути кваліфіковано як ухилення від сплати податків.
o Санкції: Штраф, позбавлення права обіймати
певні посади чи займатися певною діяльністю, або позбавлення волі.
Примітка: Санкції за порушення правил ЗЕД
постійно оновлюються та можуть змінюватися. Завжди слід звертатися до
актуальної редакції Митного кодексу України, Кримінального кодексу України та
інших відповідних нормативно-правових актів.
Немає коментарів:
Дописати коментар