Тема лекції 15. Інтегрування митної системи України до світової митної системи

 

Лекція 15. Інтегрування митної системи України до світової митної системи

1. Формування стратегічних напрямів співробітництва між Україною та ООН у сучасних умовах.

Митна система України, як і митні системи будь-якої суверенної держави, є невід'ємною частиною її державного апарату, що відповідає за забезпечення економічної безпеки, наповнення бюджету та сприяння міжнародній торгівлі. Інтегрування української митної системи до світової є стратегічним завданням, що обумовлене глобалізацією економічних процесів та прагненням України до європейської та євроатлантичної інтеграції.

Формування стратегічних напрямів співробітництва між Україною та ООН у сучасних умовах:

Організація Об'єднаних Націй (ООН) є ключовою глобальною платформою для співробітництва між державами. Хоча ООН не є суто митною організацією, її діяльність у сферах безпеки, сталого розвитку, боротьби зі злочинністю та гуманітарної допомоги має безпосередній вплив на митну сферу та формування стратегічних напрямів співробітництва України:

1.     Сприяння миру та безпеці:

o  Боротьба з транснаціональною злочинністю: ООН через свої спеціалізовані органи (наприклад, Управління ООН з наркотиків та злочинності - UNODC) координує міжнародні зусилля у боротьбі з контрабандою наркотиків, зброї, торгівлею людьми, фінансуванням тероризму. Україна, як член ООН, бере участь у цих ініціативах, що передбачає посилення митного контролю за відповідними товарами та співпрацю у розслідуванні злочинів.

o  Дотримання санкційних режимів: Рішення Ради Безпеки ООН про запровадження санкцій проти певних держав, організацій або фізичних осіб (наприклад, ембарго на торгівлю зброєю) є обов'язковими для виконання країнами-членами. Українська митна служба відіграє ключову роль у забезпеченні дотримання цих санкцій, що є частиною стратегічного співробітництва з ООН.

2.     Забезпечення сталого розвитку:

o   Сприяння законній торгівлі: ООН, через такі структури, як Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД - UNCTAD) та регіональні економічні комісії ООН (наприклад, ЄЕК ООН), просуває ідеї спрощення торговельних процедур, розвитку "єдиного вікна" для торгових операцій, впровадження електронного документообігу. Це відповідає стратегічним цілям України щодо спрощення та гармонізації митних процедур.

o   Екологічний контроль: Міжнародні конвенції під егідою ООН (наприклад, Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням, Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар, Конвенція СІТЕС про торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення) вимагають від митних органів посиленого контролю. Україна, ратифікувавши ці конвенції, інтегрує їх положення у свою митну практику.

3.     Гуманітарна допомога:

o Спрощення ввезення/вивезення гуманітарних вантажів: В умовах війни, ООН та її агентства (УВКБ ООН, ЮНІСЕФ, ВПП тощо) надають значну гуманітарну допомогу Україні. Стратегічний напрям співробітництва полягає у максимальному спрощенні митних процедур для таких вантажів, забезпеченні їх швидкого та безперешкодного пропуску, одночасно запобігаючи можливим зловживанням.

o Забезпечення прозорості: Співпраця з ООН допомагає Україні забезпечити прозорість у розподілі гуманітарної допомоги та уникнути корупції.

4.     Правова співпраця:

o  Міжнародне митне право: ООН сприяє розробці та поширенню міжнародних правових інструментів, що стосуються митної справи. Україна, приєднуючись до них, зміцнює свою правову базу.

Виклики та стратегічні пріоритети для України:

·       Війна як чинник: Повномасштабне вторгнення Росії значно посилило роль митної служби у забезпеченні національної безпеки (контроль за зброєю, товарами подвійного призначення), підтримці економіки (спрощення експорту/імпорту критичних товарів) та протидії незаконному переміщенню цінностей.

·       Цифровізація: Співпраця з ООН у сфері цифрової трансформації митниці (електронний обмін даними, системи управління ризиками) є пріоритетом.

·       Боротьба з корупцією: ООН надає підтримку у впровадженні антикорупційних механізмів, що є критично важливим для України.

Співробітництво з ООН є багатовекторним і охоплює широке коло питань, що прямо чи опосередковано впливають на функціонування та інтеграцію української митної системи у глобальний контекст. Це співробітництво допомагає Україні не тільки зміцнювати власну безпеку та економіку, а й виконувати свої міжнародні зобов'язання.

2. Співпраця митних органів України з міжнародними організаціями з питань боротьби із контрабандою та порушеннями митних правил.

Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил є однією з ключових функцій митної служби будь-якої держави. У сучасному світі, де злочинність має транснаціональний характер, ефективна боротьба з цими явищами неможлива без тісної міжнародної співпраці. Україна активно взаємодіє з низкою міжнародних організацій для посилення своїх спроможностей у цій сфері.

Основні міжнародні організації та формати співпраці:

1.    Всесвітня митна організація (ВМО) / World Customs Organization (WCO):

o    Роль: ВМО є головною світовою платформою для митного співробітництва, включаючи боротьбу зі злочинністю.

o    Напрямки співпраці:

§ Обмін інформацією: ВМО створює платформи для обміну оперативною інформацією між митними адміністраціями щодо методів контрабанди, маршрутів, затриманих партій товарів.

§ Розробка стандартів та рекомендацій: ВМО розробляє рекомендації та передові практики щодо управління ризиками, використання технічних засобів контролю, проведення спільних операцій.

§ Програми розвитку потенціалу: Надає технічну допомогу та проводить навчання для митників з питань протидії митним злочинам.

§ Глобальні та регіональні операції: Україна бере участь у масштабних скоординованих операціях ВМО (наприклад, з протидії незаконному обігу наркотиків, зброї, захисту прав інтелектуальної власності, торгівлі дикими тваринами та рослинами).

§ Мережа зв'язку ВМО (CEN - Customs Enforcement Network): Україна має доступ до цієї мережі, яка є базою даних про затримання та інформацію про митні злочини.

2.    Інтерпол (Міжнародна організація кримінальної поліції) / INTERPOL:

o    Роль: Інтерпол є глобальною поліцейською організацією, що сприяє міжнародному поліцейському співробітництву. Митні органи співпрацюють з ним у випадках, коли митні правопорушення мають ознаки кримінальних злочинів.

o    Напрямки співпраці:

§  Обмін даними: Доступ до баз даних Інтерполу щодо розшукуваних осіб, викраденого майна, нелегальної зброї тощо.

§  Запити про допомогу: Виконання міжнародних запитів щодо розслідування злочинів, пов'язаних з контрабандою.

§  Спільні операції: Участь у міжнародних операціях, спрямованих на виявлення та припинення діяльності організованих злочинних груп, що займаються контрабандою.

3.    Європол (Поліцейське агентство Європейського Союзу) / Europol:

o    Роль: Європол сприяє співпраці між правоохоронними органами держав-членів ЄС у боротьбі з організованою злочинністю та тероризмом. Співпраця України з Європолом посилюється в контексті європейської інтеграції.

o    Напрямки співпраці: Обмін оперативною інформацією, участь у спільних розслідуваннях, доступ до аналітичних звітів щодо загроз.

4.    Управління ООН з наркотиків та злочинності (UNODC) / United Nations Office on Drugs and Crime:

o    Роль: Це провідна установа ООН, яка займається боротьбою з незаконним обігом наркотиків та транснаціональною злочинністю.

o    Напрямки співпраці: Надання технічної допомоги, розробка стратегій протидії наркотрафіку, участь у міжнародних конвенціях, пов'язаних з контролем за обігом наркотиків та прекурсорів.

5.    Регіональні ініціативи та багатосторонні угоди:

o Співпраця з прикордонними службами сусідніх країн: Проведення спільних патрулювань, обмін інформацією в режимі реального часу, спільні операції на кордоні.

o Формати СНД, ГУАМ, ОЧЕС: У минулому Україна брала участь у митній співпраці в рамках цих об'єднань, однак з часом акцент зміщується на співпрацю з ЄС та західними партнерами.

o Угоди про взаємну адміністративну допомогу у митних справах: Двосторонні угоди, що передбачають співробітництво між митними органами двох країн у розслідуванні та запобіганні митним правопорушенням.

Виклики та стратегічні пріоритети:

• Зростання транснаціональної злочинності: Міжнародна співпраця є критичною для протидії організованим злочинним групам, що оперують через кордони.
• Інформаційний обмін: Забезпечення швидкого та безпечного обміну оперативною інформацією є ключовим для ефективної боротьби.
• Технічне оснащення: Міжнародна допомога у забезпеченні сучасним обладнанням для виявлення прихованих предметів контрабанди.
• Навчання та кваліфікація: Постійне підвищення кваліфікації митників щодо сучасних методів виявлення та розслідування митних злочинів.

Співпраця з міжнародними організаціями є життєво важливою для України, особливо в умовах воєнної агресії, оскільки це дозволяє ефективно протидіяти загрозам національній безпеці, забезпечувати економічний суверенітет та інтегруватися у міжнародну систему безпеки.

3. Міжнародні договори України, що регламентують співробітництво з питань митної справи.

Міжнародні договори є основою для митного співробітництва України з іншими країнами та міжнародними організаціями. Вони визначають правові рамки для взаємодії, обміну інформацією, гармонізації процедур та боротьби з митними правопорушеннями. Законодавство України, зокрема Митний кодекс України, визнає пріоритет міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Міжнародні договори України в митній сфері можна класифікувати за кількома критеріями:

I. За кількістю сторін:

1.     Двосторонні міжнародні договори:

o    Предмет: Угоди про взаємну допомогу у митних справах, обмін інформацією, співробітництво у боротьбі з контрабандою, спрощення митних процедур на спільному кордоні. Часто включають положення про взаємне визнання документів та митних печаток.

o    Приклади: Україна уклала такі угоди з багатьма країнами-сусідами (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова), а також з іншими важливими торговельними партнерами (Туреччина, Китай, Німеччина тощо).

2.     Багатосторонні міжнародні договори (конвенції, угоди):

o    Предмет: Уніфікація та гармонізація митних процедур на глобальному або регіональному рівні, створення єдиних стандартів, боротьба з певними видами міжнародної злочинності.

o    Приклади (ключові для України):

§  Угоди в рамках СОТ:

§ Угода про створення Світової організації торгівлі: Вступ до СОТ у 2008 році зобов'язав Україну привести своє митне законодавство та практику у відповідність до правил СОТ (недискримінація, прозорість, режим найбільшого сприяння, національний режим).

§ Угода СОТ про спрощення торгівлі (Trade Facilitation Agreement - TFA): Направлена на прискорення руху, випуску та митного оформлення товарів, покращення прозорості. Україна ратифікувала її у 2016 році.

§  Конвенції ВМО:

§ Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція), Переглянута Кіотська конвенція: Україна є стороною ПКК, що зобов'язує її до впровадження найкращих практик у митній справі.

§ Конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів: Україна є стороною цієї Конвенції, що забезпечує єдність класифікації товарів у ЗЕД.

§  Транзитні конвенції:

§  Конвенція про Міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП/TIR): Україна є стороною з 1994 року, що дозволяє спрощений транзит вантажів.

§  Конвенція про процедуру спільного транзиту (NCTS): Україна приєдналася з 1 жовтня 2022 року, що є значним кроком до інтеграції з митною системою ЄС.

§  Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами: Також приєдналася з 1 жовтня 2022 року, доповнює NCTS.

§ Конвенції щодо специфічних товарів:

§    Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбульська конвенція): Дозволяє спрощений порядок тимчасового ввезення за карнетом АТА.

§    Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС): Регулює митний контроль за переміщенням цих видів.

§    Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням: Регулює переміщення небезпечних відходів.

§    Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар: Контроль за обігом озоноруйнівних речовин.

§  Конвенції ООН щодо боротьби зі злочинністю:

§  Конвенція ООН проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 року: Регулює міжнародне співробітництво у боротьбі з наркотрафіком.

§  Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності (Палермська конвенція): Широка конвенція, що стосується різних видів злочинності, включаючи контрабанду.

II. За сферою регулювання:

• Угоди про спрощення та гармонізацію процедур: Спрямовані на зменшення бюрократії та прискорення оформлення.
• Угоди про взаємну адміністративну допомогу: Зосереджені на співпраці у боротьбі з митними правопорушеннями (обмін інформацією, розслідування).
• Угоди про технічну допомогу: Стосуються обміну досвідом, навчання, надання обладнання.

Значення міжнародних договорів для України:

• Інтеграція у світову економіку: Забезпечують дотримання міжнародних стандартів та правил, що є необхідною умовою для успішної інтеграції.
• Спрощення торгівлі: Зменшують витрати та час на переміщення товарів, роблять Україну більш привабливою для бізнесу.
• Боротьба зі злочинністю: Надають правову основу для ефективної міжнародної співпраці у протидії контрабанді та іншим митним злочинам.
• Підвищення ефективності митної служби: Дозволяють впроваджувати передові світові практики та технології.

Україна послідовно продовжує роботу над приєднанням до нових міжнародних конвенцій та угод, що відповідають її стратегічним інтересам, зокрема у рамках європейської інтеграції.

4. Система «Єдине вікно».

Система «Єдине вікно» (Single Window) у контексті митної справи та зовнішньоекономічної діяльності – це електронна інформаційна система, яка дозволяє суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) подавати стандартизовану інформацію та документи в єдину точку входу для виконання всіх вимог регулюючих органів, пов'язаних з імпортом, експортом та транзитом.

Сутність та мета «Єдиного вікна»:

• Сутність: Замість того, щоб подавати окремі пакети документів до митниці, санітарної служби, фітосанітарної служби, екологічної інспекції тощо, суб'єкт ЗЕД подає всі необхідні дані та документи один раз в електронному вигляді через єдиний веб-портал. Система автоматично розподіляє інформацію між відповідними контролюючими органами.
• Мета:

o   Спрощення та прискорення митних процедур: Зменшення часу на оформлення вантажів.

o   Зменшення паперового документообігу: Перехід на електронний формат.

o   Зниження корупційних ризиків: Мінімізація прямого контакту між суб'єктами ЗЕД та інспекторами.

o   Підвищення прозорості: Усі етапи контролю фіксуються в системі.

o   Оптимізація контролю: Завдяки єдиній базі даних та обміну інформацією між відомствами, контролюючі органи можуть працювати більш скоординовано та ефективно.

o   Підвищення ефективності державного управління: Сприяє кращій координації між різними контролюючими органами.

o   Сприяння торгівлі: Робить Україну більш привабливою для міжнародної торгівлі та інвестицій, покращуючи її позиції у міжнародних рейтингах (наприклад, Doing Business).

Функціонування системи «Єдине вікно» в Україні:

В Україні система «Єдине вікно» була офіційно запущена в 2016 році і поетапно вдосконалюється. Її правове регулювання закріплене в Митному кодексі України та інших нормативно-правових актах.

1.     Подання документів: Суб'єкт ЗЕД (декларант, брокер) завантажує необхідні скановані документи або електронні дані до Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Держмитслужби через особистий кабінет на порталі "Єдине вікно для міжнародної торгівлі".

2.     Автоматичний розподіл та сповіщення: Система автоматично надсилає відповідні документи та інформацію до державних органів, що здійснюють:

o    Санітарно-епідеміологічний контроль.

o    Ветеринарно-санітарний контроль.

o    Фітосанітарний контроль.

o    Екологічний контроль.

o    Радіологічний контроль.

o    Державний експортний контроль.

o    та інші види контролю.

3.     Прийняття рішень контролюючими органами: Представники відповідних контролюючих органів отримують доступ до документів у системі та вносять свої рішення (наприклад, "контроль завершено", "потребує огляду", "заборонено") в електронному вигляді.

4.     Митне оформлення: Митний орган бачить у системі статус проходження всіх видів контролю. Рішення про пропуск товару приймається митницею лише після отримання позитивних відміток від усіх необхідних контролюючих служб або за результатами застосування системи управління ризиками.

5.     Взаємодія в пунктах пропуску: У пунктах пропуску система забезпечує оперативний обмін інформацією між митними органами та іншими контролюючими службами, що значно прискорює попередній документальний контроль.

Виклики та перспективи:

• Повне покриття: Незважаючи на значний прогрес, важливо забезпечити інтеграцію всіх видів контролю та всіх органів, що до них залучені.
• Технічна інфраструктура: Потреба у постійному оновленні та підтримці IT-інфраструктури.
• Навчання користувачів: Забезпечення належної підготовки як представників бізнесу, так і державних службовців.
• Міжнародна інтеграція: Розвиток "Єдиного вікна" в Україні з урахуванням міжнародних стандартів (зокрема, рекомендованих ВМО та ЄЕК ООН), що дозволить в майбутньому обмінюватися даними з аналогічними системами інших країн.

Система «Єдине вікно» є одним із ключових інструментів модернізації митної системи України та її інтеграції до світового економічного простору, що безпосередньо впливає на покращення бізнес-клімату та зростання обсягів зовнішньої торгівлі.