Тема лекції 4. Основи державного та митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

 

Тема лекції 4. Основи державного та митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

План

1.     Зовнішньоекономічна діяльність та її роль у розвитку національної економіки. Принципи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

2.     Правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності в умовах євроінтеграційних процесів.

3.     Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

4.     Характеристика органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

 

1. Зовнішньоекономічна діяльність та її роль у розвитку національної економіки. Принципи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – це діяльність суб'єктів господарювання України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. ЗЕД охоплює широкий спектр операцій, включаючи експорт та імпорт товарів, послуг, капіталів, трансфер технологій, спільне підприємництво, міжнародний туризм тощо.

Роль ЗЕД у розвитку національної економіки:

·       Джерело валютних надходжень: Експорт товарів та послуг забезпечує надходження іноземної валюти, що є критично важливим для стабілізації національної валюти, фінансування імпорту та обслуговування зовнішнього боргу.

·       Забезпечення потреб економіки та населення: Імпорт дозволяє задовольняти потреби у товарах, які не виробляються або виробляються у недостатній кількості всередині країни (наприклад, енергоносії, високотехнологічне обладнання, сировина).

·       Стимулювання економічного зростання: Участь у міжнародній торгівлі відкриває нові ринки збуту для вітчизняних товарів, сприяє зростанню виробництва, модернізації економіки та залученню інвестицій.

·       Підвищення конкурентоспроможності: Конкуренція на світовому ринку змушує національні підприємства підвищувати якість продукції, впроваджувати інновації та оптимізувати витрати.

·       Доступ до нових технологій та знань: Імпорт технологій, ліцензій, ноу-хау сприяє технологічному розвитку країни, підвищенню продуктивності праці та ефективності виробництва.

·       Розвиток інфраструктури: Зростання обсягів зовнішньої торгівлі стимулює розвиток транспортної, логістичної та фінансової інфраструктури.

·       Створення робочих місць: Розширення експортно-орієнтованих виробництв та пов'язаних з ними сфер (транспорт, логістика, митне оформлення) сприяє створенню нових робочих місць.

·       Інтеграція у світову економіку: Активна ЗЕД дозволяє країні інтегруватися у світові та регіональні економічні об'єднання, що відкриває додаткові можливості для розвитку.

Принципи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності:

Митне регулювання є ключовим інструментом державної політики у сфері ЗЕД. Його принципи спрямовані на досягнення балансу між захистом національних інтересів та сприянням міжнародній торгівлі.

1.   Принцип законності: Всі дії та рішення митних органів та суб'єктів ЗЕД повинні ґрунтуватися виключно на нормах чинного законодавства України (Митний кодекс, Закони України, підзаконні акти) та міжнародних договорах.

2.   Принцип сприяння зовнішній торгівлі: Митне регулювання має бути спрямоване на мінімізацію адміністративних бар'єрів, спрощення митних процедур та прискорення товарообігу для законного бізнесу.

3.   Принцип захисту економічних інтересів України: Митне регулювання повинно забезпечувати надходження митних платежів до бюджету, захищати вітчизняний ринок від недобросовісної конкуренції, а також протидіяти контрабанді та іншим порушенням.

4.   Принцип прозорості та публічності: Митні правила, тарифи, процедури та всі нормативно-правові акти повинні бути доступними та зрозумілими для всіх учасників ЗЕД.

5.   Принцип рівності та недискримінації: Застосування митних правил та процедур має бути однаковим для всіх суб'єктів ЗЕД, незалежно від форми власності, місцезнаходження або походження капіталу (з урахуванням міжнародних угод).

6.   Принцип управління ризиками: Митний контроль повинен здійснюватися на основі оцінки ризиків, що дозволяє зосереджувати увагу на потенційно проблемних вантажах та зменшувати тиск на сумлінних імпортерів/експортерів.

7.   Принцип дотримання міжнародних зобов'язань: Митне законодавство та практика повинні відповідати міжнародним конвенціям, угодам СОТ та іншим міжнародним договорам, ратифікованим Україною.

8.   Принцип автоматизації та цифровізації: Впровадження сучасних інформаційних технологій для електронного декларування, автоматизації митних процедур, що прискорює та спрощує взаємодію.

9.   Принцип боротьби з корупцією: Спрямованість на створення умов, що унеможливлюють корупційні прояви в діяльності митних органів.

Ці принципи є фундаментом, на якому будується вся система митного регулювання ЗЕД в Україні.

2. Правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності в умовах євроінтеграційних процесів.

В умовах євроінтеграційних процесів Україна активно адаптує своє законодавство та практики до стандартів Європейського Союзу. Це стосується і правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності, які суттєво змінюються з метою інтеграції до єдиного європейського ринку.

Основні зміни та правила в умовах євроінтеграції:

1.    Гармонізація митного законодавства з Митним кодексом ЄС:

o   Імплементація норм: Україна зобов'язана імплементувати значну частину положень Митного кодексу ЄС та супутнього законодавства (наприклад, щодо митної вартості, класифікації товарів, походження товарів, митних режимів).

o   Нові митні процедури: Запровадження процедур, що відповідають європейським, наприклад, спрощення митного оформлення для певних категорій товарів.

2.    Запровадження системи Нової комп'ютеризованої транзитної системи (NCTS):

o Приєднання до Конвенції про спільний транзит: Це дозволяє українським підприємствам використовувати єдину транзитну декларацію для переміщення товарів між Україною та країнами-учасницями Конвенції (ЄС, країни ЄАВТ, Туреччина, Північна Македонія, Сербія).

o Переваги: Значно прискорює та спрощує транзит, зменшує витрати та адміністративний тягар, усуває необхідність додаткових гарантій на кожному кордоні.

3.    Розвиток інституту Автоматизованого економічного оператора (АЕО):

o   Відповідність стандартам ЄС: Українське законодавство щодо АЕО гармонізовано з європейською моделлю.

o   Переваги для бізнесу: АЕО отримують значні спрощення митних процедур (менше контролю, пріоритетне оформлення, спрощений доступ до митних режимів), що прискорює та здешевлює логістику. Це стимулює бізнес до підвищення прозорості та надійності.

4.    Спрощення та цифровізація митних процедур:

o Електронне декларування: Перехід на повне електронне декларування товарів.

o "Єдине вікно": Впровадження системи "єдиного вікна" для спрощення обміну інформацією між контролюючими органами (митниця, прикордонна служба, санітарний, фітосанітарний контроль).

o Безпаперові технології: Максимальний перехід на безпаперовий документообіг.

5.    Застосування Угоди про асоціацію з ЄС:

o   Зона вільної торгівлі (ЗВТ): Більшість українських та європейських товарів звільнені від ввізних мит.

o   Правила походження товарів: Жорсткіші вимоги до визначення країни походження товарів для отримання преференційного тарифного режиму.

o   Нетарифні бар'єри: Узгодження технічних регламентів, стандартів, санітарних та фітосанітарних норм з нормами ЄС для полегшення доступу української продукції на європейський ринок.

6.    Посилення боротьби з корупцією та контрабандою:

o   Прозорість: Збільшення прозорості в роботі митних органів, автоматизація процесів для зменшення людського фактора.

o   Міжнародне співробітництво: Посилення взаємодії з митними службами країн ЄС у сфері обміну інформацією та боротьби зі злочинністю.

7.    Нарощування експортного потенціалу:

o   Підтримка експортерів: Державна підтримка українських експортерів у виході на європейські ринки.

o   Адаптація до вимог ЄС: Допомога підприємствам у адаптації продукції до європейських стандартів якості та безпеки.

Ці зміни не лише сприяють інтеграції України до європейського економічного простору, а й роблять ЗЕД в Україні більш передбачуваною, ефективною та конкурентоспроможною, що є ключовим для пост-воєнного відновлення та сталого розвитку.

3. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) – це система заходів, які здійснює держава з метою впливу на процеси зовнішньоторговельного обміну, залучення інвестицій та інших видів зовнішньоекономічних операцій для досягнення економічних, соціальних та політичних цілей країни.

Основні цілі державного регулювання ЗЕД:

·  Забезпечення економічної безпеки: Захист національних інтересів, запобігання недобросовісній конкуренції, контроль за стратегічними ресурсами.

·  Сприяння економічному зростанню: Стимулювання експорту, залучення іноземних інвестицій, модернізація виробництва.

·  Захист національного виробника: Застосування інструментів для підтримки вітчизняних галузей та захисту їх від демпінгу чи надмірного імпорту.

·  Збалансування платіжного балансу: Регулювання імпорту та експорту для уникнення значних дефіцитів або профіцитів платіжного балансу.

·  Наповнення державного бюджету: Збір митних платежів, податків та зборів від ЗЕД.

·  Виконання міжнародних зобов'язань: Дотримання правил СОТ, угод про вільну торгівлю та інших міжнародних договорів.

·  Захист внутрішнього ринку: Забезпечення якості та безпеки імпортних товарів, протидія контрафактній продукції.

Методи (інструменти) державного регулювання ЗЕД:

Державне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою двох основних груп методів: тарифних та нетарифних.

1. Тарифні методи:

• Митний тариф: Систематизований перелік ставок мита, що стягуються з товарів, які перетинають митний кордон. Види мит:

o    Ввізне мито (імпортне): Найпоширеніше, захищає вітчизняних виробників та є фіскальним джерелом.

o    Вивізне мито (експортне): Застосовується рідше, переважно до сировинних товарів для обмеження їх вивезення або наповнення бюджету.

o    Транзитне мито: В Україні не застосовується, але теоретично може стягуватися за перевезення товарів через територію країни.

o    Сезонне мито: Застосовується для оперативного регулювання імпорту/експорту певних товарів у короткі проміжки часу.

o    Спеціальні види мит:

§  Антидемпінгове мито: Застосовується проти товарів, що ввозяться за цінами, нижчими за їх нормальну вартість (демпінг).

§  Компенсаційне мито: Застосовується проти товарів, при виробництві або експорті яких надавалася субсидія.

§  Спеціальне мито: Застосовується у разі нанесення шкоди національним інтересам через надмірний імпорт.

2. Нетарифні методи:

·       Квотування (контингентування): Встановлення кількісних або вартісних обмежень на імпорт чи експорт певних товарів на певний період.

·       Ліцензування: Видача дозволів (ліцензій) на здійснення імпортно-експортних операцій. Застосовується для контролю за товарами, що становлять небезпеку, або для стратегічних товарів (зброя, наркотики, медикаменти подвійного призначення, культурні цінності).

·       Заборони та обмеження: Повна заборона на ввезення або вивезення певних товарів (наприклад, наркотиків, зброї без дозволу, матеріалів, що пропагують насильство).

·       Технічні бар'єри: Застосування національних стандартів якості, безпеки, екологічних та санітарних норм, що ускладнюють доступ іноземних товарів на ринок, якщо вони не відповідають цим нормам.

·       Санітарні та фітосанітарні заходи: Контроль за дотриманням норм, пов'язаних зі здоров'ям людей, тварин та рослин.

·       Валютні обмеження: Обмеження на використання іноземної валюти, репатріацію прибутку, обмінні курси.

·       Державні монополії: Виключне право держави на здійснення певних видів ЗЕД (наприклад, торгівля певними видами сировини, військовою технікою).

·       Добровільні обмеження експорту: Угоди між країнами, за якими країна-експортер добровільно обмежує обсяги свого експорту.

·       Державна підтримка експорту: Субсидії, пільгові кредити, страхування експортних ризиків, інформаційно-консультаційна допомога експортерам.

Державне регулювання ЗЕД є динамічною системою, яка постійно адаптується до змін у світовій економіці, міжнародних зобов'язань України та внутрішніх економічних потреб.

4. Характеристика органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється широким колом державних органів, кожен з яких має свої повноваження та функції.

Основні органи державного регулювання ЗЕД:

1.     Верховна Рада України:

o    Роль: Визначення основних напрямків зовнішньої політики, прийняття законів, що регулюють ЗЕД (зокрема, Митного кодексу, Податкового кодексу, Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність"), ратифікація міжнародних договорів.

o    Значення: Формує законодавчу базу для всієї системи регулювання ЗЕД.

2.     Кабінет Міністрів України:

o    Роль: Забезпечення проведення державної зовнішньоекономічної політики, розробка та затвердження програм ЗЕД, прийняття постанов та розпоряджень на виконання законів.

o    Значення: Виступає координатором діяльності всіх центральних органів виконавчої влади у сфері ЗЕД.

3.     Міністерство економіки України:

o    Роль: Формування та реалізація державної політики у сфері економічного розвитку, зовнішньоекономічних зв'язків, торгівлі, інвестицій.

o    Функції: Розробка стратегій та програм розвитку ЗЕД, формування торговельних балансів, участь у міжнародних торговельних переговорах (СОТ, угоди про вільну торгівлю), ліцензування та квотування експорту/імпорту певних товарів.

4.     Міністерство фінансів України:

o    Роль: Формування та реалізація державної фінансової, бюджетної та податкової політики, включаючи регулювання фіскальних аспектів ЗЕД.

o    Функції: Координація діяльності Державної митної служби України та Державної податкової служби України, розробка податкового та митного законодавства в частині податків та зборів, контроль за наповненням бюджету від митних платежів.

5.     Державна митна служба України (Держмитслужба):

o    Роль: Безпосередня реалізація державної митної політики, здійснення митного контролю та оформлення.

o    Функції: Стягнення митних платежів, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, ведення митної статистики, забезпечення дотримання митних режимів, сприяння законній торгівлі.

6.     Національний банк України (НБУ):

o    Роль: Здійснення валютного регулювання та контролю, вплив на платіжний баланс країни.

o    Функції: Встановлення правил валютних операцій, ліцензування валютних операцій, встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют, моніторинг валютних надходжень від ЗЕД.

7.     Державна податкова служба України (ДПС):

o    Роль: Здійснення податкового контролю та адміністрування податків, у тому числі пов'язаних із ЗЕД (наприклад, контроль за ПДВ при експорті/імпорті).

o    Функції: Податковий аудит суб'єктів ЗЕД, перевірка правомірності відшкодування ПДВ при експорті.

8.     Міністерство закордонних справ України (МЗС):

o    Роль: Забезпечення дипломатичного супроводу ЗЕД, захист інтересів українських суб'єктів на міжнародній арені.

o    Функції: Участь у міжнародних переговорах, підготовка міжнародних договорів, сприяння торговельно-економічному співробітництву.

9.     Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба):

o    Роль: Здійснення державного контролю (нагляду) у сфері ветеринарної медицини, безпечності та якості харчових продуктів, санітарного та фітосанітарного контролю на кордоні.

o    Функції: Видача дозволів, сертифікатів, перевірка відповідності імпортної продукції національним стандартам та нормам.

10.                       Інші органи: До регулювання ЗЕД також можуть бути залучені Міністерство інфраструктури (логістика), Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (морські порти, транспортні коридори), Служба безпеки України (контроль за стратегічними товарами, протидія контрабанді), Національна поліція, Бюро економічної безпеки (боротьба з економічними злочинами у сфері ЗЕД).

Система державного регулювання ЗЕД є складною та багатогранною, що відображає комплексний характер самої зовнішньоекономічної діяльності та її значущість для розвитку країни.